Ігор Загребельний: Історіософські візії Середньовіччя в есеїстиці Дмитра Донцова

Історія та сьогодення не раз доводили облудність безапеляційної віри у прогрес людської цивілізації. Об’єктивно поглянувши на навколишню дійсність ми побачимо, що здобутки науково-технічного прогресу дуже часто є обернено пропорційними рівню моралі і в індивідуальному, і в суспільному масштабах. Водночас розмови про лінійний розвиток людства точаться і по нинішній день; ілюзії про щасливі сучасність та майбуття…

Олександр Маслак: «Національний традиціоналізм» – політична філософія кола бухарестської «Батави»

Проблематика, тим чи іншим чином пов’язана із теоретичною спадщиною Дмитра Донцова, останні два десятиліття неодноразово висвітлювалася як у публіцистичних і напівпубліцистичних матеріалах у популярних ЗМІ, так і у академічному середовищі. Але, все ж, ця увага була дещо знецінена чи то численними спробами вульгарного «навішування ярликів» на ідейну спадщину ідеолога «чинного націоналізму», чи то спробами за будь-яку…

Валентин Дзюбенко: релігійна складова арабо-ізраїльського конфлікту

Вчора, 14 травня, рівно через 70 років після проголошення Декларації незалежності Ізраїлю, Сполучені Штати Америки офіційно перенесли своє посольство в Ізраїлі з Тель-Авіва до Єрусалиму, таким чином визнавши Єрусалим столицею Держави Ізраїль. Це рішення президента США Дональда Трампа викликало обурення серед палестинців, які вважають, що Єрусалим окуповано Ізраїлем, а його східна частина має стати столицею…

Юрій Олійник: Політична теологія Карла Шмітта

В своїх працях Карл Шмітт торкається проблем теології, пов’язаних з історією реакційно-монархічного консерватизму (теоретиком якого був іспанець Доносо Кортес). В роботі про римо-католицизм автор оглядає роль Католицької Церкви в політичних процесах, ставленні до прогресу тощо. Будучи переконаним католиком, він одначе об’єктивно оцінює перспективи: які шляхи необхідні для уникнення втрати авторитету, перетворення на клуб за інтересами –…

Гріхи і чесноти Ганса Бургкмайра старшого

Художній прийом алегорії відомий з давніх часів. В епоху Середньовіччя іносказання та символи супроводжували різні твори мистецтва, такі наприклад, як «Роман про Розу» (13 ст.). Художники також не нехтували цим прийомом. Наприкінці епохи алегоричні зображення предметів чи явищ в персоніфікованому або ж символізованому вигляді були дуже популярними.  У 1510 році німецький художник Ганс Бургкмайр (нім. Hans…

Рід великого фламандця: хто є хто серед Брейгелів

Фламандське прізвище Брейгель відоме на весь світ. Талановитої родини вистачило на два століття (16 і 17), дві європейські країни (Нідерланди та Італія), та два великих стилі — Північне Відродження і Бароко.

Міф як соціальна реальність: Жорж Дюмезіль і трьохфункціональна теорія

Дюмезілю ми забов’язані відкриттям сталих систем, спільних для всіх індоєвропейських міфологій. До Дюмезіля ми мали сотні незалежних, дещо схожих між собою персонажів та сюжетів, після Дюмезіля – величезну схему, яка працює на будь-якому фольклорному «ландшафті» носіїв індоєвропейської цивілізації. Він вперше подивився на спільні міфологічні сюжети з точки зору соціології, знайшовши у пантеонах відображення реальної соціальної…

Як Жорж Дюмезіль відкрив світу Мірчу Еліаде

ХХ століття повниться фігурами, чия ерудиція та творчий потенціал могли б сміливо посперечатися з геніями епохи Відродження. Проблема нашої галасливої епохи лише в тому, щоб віднайти їх з-поміж купи інтелектуального сміття. Без сумніву, таким «ренесансним генієм» був Мірча Еліаде. Не побоїмося сказати, що його творчість – це глобальний, частково – волюнтаристський, переворот в області гуманітарних…

«Благовіщення» в готичному живописі

У 1122 році абатом монастиря Сен-Дені, що неподалік від Парижу, став монах Сюжер. На той час Сюжер вже був впливовою особою — радником при дворі короля Людовіка 6 Товстого. Новий абат одразу ж береться до розбудови Сен-Дені. В першу чергу Сюжер розпорядився перебудувати монастирську церкву. Результатом багаторічної роботи багатьох талановитих майстрів з усієї Європи стала…

Королівська військова академія в Сандгерсті: як виховати Лідера

В українській політичній думці ще з 18 сторіччя резонує ідея створення владної касти військових, що професійно, проте автократично керують державою на користь нації. Виховані для «творчого насильства», такі аристократи не тільки проводять мілітаристську та культурну експансію, але й гідно репрезентують країну на міжнародній арені. На жаль, історія революцій привела до влади іншу «еліту» — економістів,…