Не убий: музична одіссея Патріка Лігаса

Число 6 переслідує Патріка Лігаса протягом всього його життя. Все розпочалося з репетиційної сесії новоствореного гурту, що постав на руїнах Crisis та Runners From 84. Тоді його відповідь на питання про зміст лірики для пісні State Laughter, «Oh just the usual death & gloom» (о, звичайна смерть та відчай) дала, шляхом щасливої випадковості, назву новому утворенню – Death in June – Di6, Смерть у червні, шостому місяці року, що відразу було сприйнято Дугласом П. як алюзія на Ніч довгих ножів. Невдовзі гурт лишиться двох інших «батьків-співзасновників», Тоні Уейкфорда та Патріка Лігаса, і стане свого роду альтер-его Дугласа П.

Уейкфорда всі ми знаємо завдяки меланхолічному та автохтонно-британському Sol Invictus, тоді як про Патріка Лігаса та його основний музичний проект Sixth Comm чули лише одиниці.

Доки колеги по першому складу групи реалізовували себе виключно як музиканти, Патрік встиг побувати в британській армії, прийняти участь у вилазках проти ІРА, а в Афганістані побувати воєнним кореспондентом, паралельно вивчаючи рунічну скандинавську магію та історію Другої світової.

Шістка тричі визначила життєвий шлях Патріка Лігаса, або «Патріка О’Кілла». Після виходу із Death in June (і тут не обійшлося без політики) він створив власний лейбл Kenaz, на якому спершу почав видавати неопубліковані матеріали Di6 та ремікси на власний матеріал, що став основою альбому NADA! Це, власне, наламало чимало дров між ним та Дугласом П. Кеназ – шоста руна футарку, руна, що символізує полум’я, хворобу та незаживлені рани. В даному випадку – рани, нанесені Європі вихром Другої світової.

«Запалена рана – дитяча біда, / І битви [сліди],  / І дім плоті гниття», говориться в давньоісландській рунічній поемі. Англосаксонська, напроти, твердить: «Смолоскип знає всяк живий муж, / знає блідий, яскравий вогонь; він горить / там, де князі возсідають».

Через певний проміжок часу на лейблі виходить перший повноформатний альбом Sixth Comm – Content With Blood, а пізніше – ряд спільних записів з широко відомою у вузьких езотеричних колах Лондона Фрейєю Асвінн та дружиною Партіка Амоделі, відомою як Mother Destruction. І, звісно ж, сама назва основного музичного проекту Патріка – Sixth Comm/6 Comm/Six Comm (іноді замість букви «С» використовується руна кеназ, така багатоваріантність назви проекту, що незмінно міняється від одного релізу до наступного, також негативно вплинула на його відомість та комерційний успіх) – шоста заповідь, Не убий, є фундаментальним символічним кодом філософських поглядів його автора.

Загалом, можна виділити три напрямки розвитку музичного таланту Патріка Лігаса: трайбалічно-танцювальний шквал Mother Destruction, ембіентальні експерименти пізніх років (проект Godlesstate) та різноманітні варіації матеріалу, що частково став основою раннього Death in Junе. Дуглас П. відмічав, що геніальний композиторський талант Патріка, що, власне, привніс в зародження неофолку маршеві мілітаристські барабани та сурми, зациклився на епосі виходу альбому NADA! Окрема сторона – філософія та ідеологія, що лежить в основі творчості Патріка. Тут зустрілися Гурджиєв, скандинавський езотеризм та післявоєнний англосаксонський нігілізм. Такий собі депресивний погляд звичайнісінького рядового Томмі на жахіття світової м’ясорубки. Надзвичайно насичені в естетичному та концептуальному плані живі виступи Sixth Comm демонструють «інший бік Di6»: The Calling, Carousel, The Torture Garden, State Laughter. І, тим не менше, попри певну тематичну «обмеженість», оригінальність та мелодизм Sixth Comm вражає. Пропонуємо вам кілька записів для ознайомлення:

Автор: Сергій Заїковський

 

 

 

 

 

 

 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *