Жан-Ів Ле Галлу: «Сьогодні базиліка Сен-Дені, некрополь французьких королів, – перетворилася на територію мусульманської окупації»

 

«Перш за все європейці!». Книга для тих, кого називають забитими ідентаристами, що мають вузький, націоналістичний світогляд… Написана  Жан-Івом Ле Галлу (Polémia, I-Média), нещодавно вийшла друком у видавництві Via Romana.

Більшість французів більше не відчувають себе у Франції, перебуваючи у Сен-Дені, Мант-ла-Жолі чи Марселі. Вони стали іноземцями у себе вдома та надають перевагу атмосфері Праги, Будапешта або Лісабона. Зрештою, вони відчувають себе перш за все європейцями! Франкомовними європейцями.

У новомові[1], слово «французький» стало лише юридичним (національність) та статистичним поняттям. Концептом, позбавленим повноти історичного та культурного змісту. Поняття «європейський» має сильний і тілесний, духовний та цивілізаційний зміст. Немає жодної цивілізації, схожої на європейську: це цивілізація свобод та звершень, що поважає жінок та бачить божественне у природі, цивілізація відкриттів.

Перевага цивілізації полягає у збереженні та передачі спадку через особистий вибір та політичні дії: віднайти пам’ять Європи: школу, що навчає; культуру, що збагачує; звичаї, що укорінюються знов; моральні устої, що захищають, оскільки вони є більш важливими, ніж закони. Перевага цивілізації означає довести право європейців на ідентичність та історичну спадкоємність. Перед обличчям Великого Заміщення, Великого Викреслення, Великого Перевороту, перевага цивілізації у Великому Відродженні.

Після тридцяти років національної переваги, перевага цивілізації – книга, яка є епохальною.

Жан-Ів Ле Галлу, випускник Національної школи адміністрації, керівник організації Polémia. Також є одним із співзасновників Institut ILIADE, що займається тяглістю європейської пам’яті, та співавтором «Словника Новомови».

Ми задали йому кілька питань щодо його останнього твору.

Жан-Ів де Галлу

Breizh-info.com: Перш за все європейці? А чому не французи чи бретонці?

Жан-Ів Ле Галлу: Це не є протиріччям! Навіть доповненням: ми страждаємо не через надлишок ідентичності, але через її відсутність. І зіткнення цивілізацій проходить не між континентами, але в них самих. Європа зіштовхується з африканським та мусульманським світами, які є не тільки глибоко чужими, але й дуже часто ворожими. І це на її землі, на європейській території.

Сьогодні базиліка Сен-Дені, некрополь французьких королів, – перетворилася на територію мусульманської окупації.

Breizh-info.com: пане Жан-Ів, чим для Вас є Європа, якщо визначити коротко?

Жан-Ів Ле Галлу: Європа – це континент, славетний мис Євразії, що написав історію цього світу. Європа – це також цивілізація, що об’єднує грецькі та латинські (класичні науки), кельтські, германські корені, не забуваючи про наших слов’янських братів на сході. Це також XV століть християнської спадщини, яку поділяють усі європейці, навіть якщо вони не вірять у Бога та Святу Трійцю.

Breizh-info.com: Часто ідентаристів звинувачують у нацьковуванні європейців один проти одного, у спротиві європейським цінностям. «Вони» (нерідко – дурні) брешуть нам?

Жан-Ів Ле Галлу: Моїм гаслом радше є «Ідентаристи всіх країн, об’єднуйтесь!». Проти глобалістів, космополітів, прихильників міграції, тиранії судів та медіа, і брюсельських карликів.

Але будьте ласкаві, не плутайте Європейський Союз, тимчасовий інститут, з Європою, тисячолітньою цивілізацією.

Ті, хто вживає слово «Європа» для позначення Європейського Союзу, розмовляють новомовою і чинять неправильно. Через цинічний опортунізм глобалістів, через дурість, конформізм, боягузтво багатьох «сувереністів». Загалом, критикувати ЄС набагато легше, ніж захищати європейську ідентичність. Лінія найменшого спротиву завжди спокушає! Погляньте на Філіппо чи Асселіно, та, в меншій мірі, на більш впливових Марін Ле Пен та Ніколя Дюпон-Еньян[2]. Вони продовжують вірити (або принаймні роблять вигляд, що вірять) в асиміляцію. Це можливо для особистостей, але неможливо для мас переселенців, відірваних від батьківщини. Колись прийде час для французьких політиків припинити розповідати нісенітницю виборцям лише для того, щоб якнайкраще показати себе перед медіа та лобістами. Це негідна поведінка.

Breizh-info.com: Що ви скажете тим, хто переконаний: європейська цивілізація існує, але вона, тим не менш, є місцем вічної битви між європейськими народами, і тому в ній не може бути ніякої єдності?

Хуан Австрійський

Жан-Ів Ле Галлу: Нації – один із елементів європейської історії, і вони, звичайно, боролися між собою! Ніхто не викреслить їх із карти. Це було б понівеченням. Але у «Перш за все європейці» я також показую, що окрім битв європейців між собою, була історія воєн між Сходом і Заходом (Фермопіли і Саламін, Пунічні війни, Акціум) та християнства з ісламом (Пуатьє, Реконкіста, Лепанто і Відень). Звісно ж, це не всі приклади. Саме цю спільну європейську історію необхідно пропагувати. Будемо серйозними: Лепанто (1571) важливіше, ніж Мариньяно (1515). Франциск І, вибачай. Шануймо Хуана Австрійського, чиє ім’я ми справедливо обрали епонімом для одного з напрямків просування для Institut ILIADE.

Breizh-info.com: Як Ви вважаєте, чи стануть прийдешні європейські вибори справжнім референдумом за виживання чи самогубство європейської цивілізації, як ми вже підкреслили на Breizh-info.com, особливо по відношенню до проблеми міграції (референдум, в якому представники анти-міграційної та про-міграційної політики у підсумку не дуже зацікавлені в ідеях)?

Жан-Ів Ле Галлу: Насправді, предмет європейських виборів – це не європейські інститути та їхні виконавчі органи, тобто рада міністрів (еквівалент сенату) та парламент (нижня палата, обрана на загальних виборах). Інакше достатньо було б змінити більшість, аби змінити політику.

Справжня проблема полягає у владі судів, а вони є у кожній країні! Державна рада та касаційний суд не гірші, ніж європейський суд. Не говорячи вже про європейський суд з прав людини (ЄСПЛ), який є найгіршим, хоча й не залежить від Європейського союзу. Реальна проблема – це домінуюча ідеологія та політика, яку вона надихає та нав’язує.

Вишеградська четвірка

Ось де вони розбиті вщент радою Європи та радою міністрів: Угорщина, Польща, Чехія, Словаччина, Італія тощо.

І європейські вибори повинні змусити ідентаристських популістів виступити.

Головне питання – міграція, все інше – дурниці.

Breizh-info.com: Тим не менш, Ви закликаєте до життєво важливого великого відродження та глибинних змін, аби підняти голову. Чи можна в досягненні цих цілей обійтися без політиків, поміж яких, схоже, немає нікого, на кого можна було б покластися у Франції?

Жан-Ів Ле Галлу: Протягом 40 років лобісти та медіа обирають у Франції політиків за двома критеріями: конформізм та боягузтво. Не дивуйтеся результату.

На сході, навпаки, політики викувані в нещасті, і вони повністю лишаються носіями історії свого народу, з яким пов’язані духовно та чуттєво.

Breizh-info.com: Ваше заключне слово?

Жан-Ів Ле Галлу: Ви знаєте афоризм Ніцше, «Європа опиниться на краю бездонної прірви».

Тож цей момент настав, чи не так?

Джерело: Breizh

31 жовтня 2018 року

Переклала спеціально для «Пломеню» Марія Петляк

 

Примітки:

[1] Новомова – оруеллівський термін.

[2] Популістські праві політики у Франції.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *