Націоналістична публіцистика Мірча Еліаде: «Християнська революція»

Вашій увазі український переклад статті румунського історика релігії Мірчі Еліаде в часи його участі в легіонерському рухові. Залізна Ґвардія мала декілька друкованих видань, “Vremea” та “Buna Vestire”, саме в них у 1930-их друкувався молодий релігієзнавець.

1927 рік став знаменням початку боротьби «поколінь». Не суперництва між батьками і дітьми, як часто думають і стверджують, але війни між двома світами. З одного боку – світ старий, який вірив лише в примхи чрева (верховенство економіки та політиканства), з іншого – світ новий, який наважується вірити в Дух (верховенство духовності). Студентський рух 1927 року народився з усвідомленням цієї історичної місії: змінити душу Румунії, підпорядкувавши всі цінності тому, що є єдиною, найвищою цінністю: Духовності. Це підпорядкування можна назвати героїчним, оскільки ґрунтується воно на ідеалах жертовності, самозречення та аскези. Історичний зміст цього молодіжного руху не важко розшифрувати. Спираючись на християнство – що саме по собі знаменує «радикальний ціннісний переворот» –  він намагається створити новий тип людини. Людина нашої епохи лишається включеною в стару, люциферичну економіку: егоїзм, інстинкти та найнижчі тваринні пристрасті керують нею. Кожного разу, коли в історії з’являлась нова людина, вона надавала першість духовним цінностям. Боротьба між темрявою та світлом, між добром та злом триватиме до скінчення віку. Але кожна нова перемога духу і світла отримувалася лише через відмову від інстинкту самозбереження. Нова людина повинна повністю подолати цей інстинкт.

Подолання, про яке історія завжди пам’ятатиме. Важливо, що ні історія, ні вічність не приймає відмовок. Історія будь-якого народу неможлива без принесення в жертву життів величезної кількості людей. На порятунок не може сподіватися людина без самозречення, що не відмовилась від себе самої, чи не відмовилась від меж власної індивідуальності.

Подібні «ідеали» не так часто можна зустріти в історії сучасної Румунії. Звідси – обурення людей старого світу. Молодь, яка все ж бажає боротися і готова до самопожертви, не хоче займатися політикою.

Боротьба йшла на всіх інших рівнях, недоступних політикам. Тому мені здалася безглуздою формула: «деполітизація молоді», коли жоден із тих, хто був вихований в новій містиці, з самого початку не захоплювався політичними ідеями і не ставив перед собою політичних цілей. Іншими словами, ера політичної революції завершилася в 1918 році. Те, що починається зараз, ще досить тривалий час буде революцією виключно на духовному рівні.

І жодна з тих революцій, що вже були, або ще будуть, не проходила так тотально під знаком духу, як у румунської молоді. Жодна з них, тим більше, не намагалася повноцінно «реактуалізувати» східне християнство.

Протягом століть здавалося, що східне християнство не здатне до створення історичних форм. Сучасний світ, починаючи з часів Ренесансу, або відкидав його, або ставився до нього зі зневагою. Все, що здавалося «життєздатним» з послання Спасителя, шукали і знаходили в західних і північних формах християнства. І ось через десять років після краху російського православ’я з’являється нова форма історичного, революційного життя, підживлена православ’ям! Тільки зараз ми починаємо розуміти сенс цієї християнської революції, яка намагається створити нову Румунію, створивши нову людину, втілення християнина, який заміщує старе «політичне життя» через «життя громадське», вдихнувши людяність і християнський дух в спільноту, засновані на принципі крові. Лише зараз ми починаємо говорити про місію Румунії. Про історичну місію можна судити лише по «духовному імперіалізму», через переоцінку людського життя, в якій бере участь весь народ. І цю переоцінку намагається творити і творить сучасна румунська молодь через життя найбільш близьке до ідеалів східного християнства. Якщо вона доб’ється свого, якщо вона завоює все румунське суспільство, то відбудеться найбільш грандіозна революція нашого віку.

Мірча Еліаде, газета «Buna Vestire» за 27 липня 1937

Переклад із румунської підготував Сергій Заїковський
Переклад здійснено спеціально для літературного клубу «Пломінь»

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *