Хож-Ахмед Нухаєв: містичний ідеолог нового варварства

Сам факт існування  Хож-Ахмеда Нухаєва викликає змішані почуття. Пол Хлєбніков в своїй книзі називає його варваром, проте в знятому на заході фільмі «Створення імперії» лідер лазанського угруповання показаний як класичний представник горянської громади, та ще й з неабиякими інтелектуальними здібностями. Наприклад, Нухаєв розробив концепцію врегулювання конфлікту в Чечні, яку, як не дивно, розглядали найвищі чини в Російській Федерації.

Також Нухаєв відомий діяльністю пов’язаною зі створенням «Кавказького спільного ринку», зміст якого зводився до економічного об’єднання народів Кавказу і приєднанням його до світової економіки. З віком Нухаєв заглибився в ісламську містику та езотерику. Одна з найвідоміших його книг «Ведено або Вашингтон», в якій автор викладає свої концептуальні роздуми щодо ролі Чечні на «всесвітній шаховій дошці», взаємодії Чечні і Росії, а також різного роду питань ісламської традиції та історії. Виходячи з усього цього, не можна однозначно стверджувати, що Нухаєв – простий розбійник.

Американський письменник і журналіст російського походження Пол Хлєбніков в ході вивчення діяльності олігарха Бориса Березовського натрапив на слід Хож-Ахмеда Нухаєва. На основі діалогів з ним Хлєбніков написав книгу «Розмова з варваром». Вона починається з передмови: «Багатьом моя книга здасться образливою. Це зрозуміло, бо в ній насправді міститься виклик…»

Але справжнім викликом була не тільки ця робота, але і вся епоха, починаючи з кінця 80-их і до початку 00-их. В кінці вісімдесятих країна Рад поступово почала розпадатися через низку внутрішніх і зовнішніх негараздів. Соціалістичний табір зазнав краху, впала залізна завіса. За колишньою стабільністю і по наш час тужать представники старшого покоління. У країнах Східної Європи почали відбуватися незворотні процеси: приватизація, вестернізація, криміналізація.

Підприємства, які гарантували процвітання Наддержави від Ужгорода і до Південно-Сахалінська, почали або розпадатися, або переходити в приватну власність. Якась частина підприємств залишалася у володінні державою, але вже явно не радянською. Уже тоді почався масштабний перерозподіл, завдяки якому раніше невідомі люди отримали посади, статуси і майно. Одним з таких підприємливих індивідуалістів і був Хож-Ахмед.

В цілому дев’яності характерні різким сплеском темних сторін людського існування: наркотики, бандитизм, містика, сексуальність, екстремальні напрямки в музиці і багато іншого. Все те, що було табуйовано ще за 5-10 років до розпаду СРСР, на початку нульових стало повсякденністю. В країнах, де більше не було «сталінського порядку», зворотний бік життя став самим життям.

Пол Хлєбніков в своїй роботі описує саме одну зі сторін того самого зворотнього боку життя, всіляко намагаючись дійти до самої суті питання. У випадку з Нухаєвим Хлєбніков спочатку був налаштований не на освітлення подій, які відбулися в житті Хож-Ахмеда, а скоріше в їх оцінці. Західний журналіст у своїй книзі дає різного роду посилання та коментарі, в яких оцінює, а подекуди і засуджує поведінку одного з глав чеченської мафії.

Зрозуміло, що Нухаєв перебільшував і примножував свої здобутки, виставляючи чеченців як лицарів, які були завжди і всюди першими. Ось один із прикладів, узятий з його інтерв’ю Хлєбнікову: «Проти їх фізичної сили ми готові були застосовувати холодну зброю. Коли вони взялися за ножі, ми їх зустріли вогнем. Коли вони взялися за вогнепальну зброю, то ми вже мали капітал. Капітал – це більш досконалий вид захисту, хоча і не найнадійніший». Позаяк долю історичної достовірності такі твердження все ж таки мали.

Нухаєв – відмінний приклад людини Традиції: воїна і жерця. Хлєбніков – не менш вдалий приклад сучасного європейця, який цілком і повністю живе в ліберальній системі цінностей і все, що не розуміє або не визнає в постаті Нухаєва, називає «варварством».

Ні для кого не секрет, що чоловічі воїнські союзи займалися розбоєм і грабунком. Перераховувати можна нескінченно: вікінги, елліни, скіфи, козаки – та хто завгодно. Переможець завжди забирав видобуток – і в традиційному суспільстві це було нормою. Татари перемогли запорожців – в полон узяті невільники, розграбовані святині. Запорожці перемогли татар – розграбовані міста, звільненні невільники та поневолені нові.

Але Хлєбніков намагається зробити з історичних подій сенсацію або хоча б інформпривід, зводячи все різноманіття ісламу до ваххабізму, а ваххабізм до звичайного бандитизму. «Весь ісламський тероризм, який ми бачимо і в Росії, і в усьому світі, визрів з культури звичайного бандитизму», – пише він і додає: «Спочатку ваххабіти були звичайними кочівниками і розбійниками. Ваххаб, лідер одного з саудівських племен, просто виявився більш щасливим розбійником, ніж інші».

Також варто врахувати, що Нухаєв зовсім не пов’язаний з ваххабізмом. Ні для кого не секрет, що Хож-Ахмед цікавився традиціоналізмом. У документальному фільмі «Становлення імперії» є момент, де лідер чеченської ОЗУ розповідає про свої містичні і релігійні погляди. Також у фільмі показують, як жителі чеченського села танцюють зікр (суфійської культовий танець). Навіть виходячи з цього, стає зрозуміло, що ні про який ваххабізм не може бути й мови, бо місцеві звичаї і подібного роду явища язичницького минулого глибоко чужі духу радикально-монотеїстичного вчення Ваххаба.

Пол Хлєбніков вказує на проблематику ісламського фундаменталізму і його загрозу європейській цивілізації. Тільки от приводячи в приклад чеченців, танцюючих зікр в горах Кавказу, він взагалі не за адресою. Хлєбніков ототожнює історичну Європу і сучасну західну цивілізацію. Але його цивілізація – цивілізація заводів, безбожництва та тотальної капіталізації. Для нього Нухаєв і його ідеологія – пряма загроза у будь-якому вигляді.

На сьогоднішній день питання ісламізації Європи дійсно має значення, але перш ніж робити якісь висновки, варто враховувати, що серед як християн так мусульман, як скандинавських язичників так і східно-азіатських буддистів існує безліч течій. Якщо ваххабізм і салафізм дійсно несуть загрозу європейській культурі і традиції, то концептуальні напрацювання Нухаєва швидше направлені супроти сучасного ліберального суспільства і країн-гегемонів. Саме це Пол Хлєбніков і назвав варварством.

Автор: Олег Хіора

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *